Спадщина: алгоритм дій

Після смерті близької людини спадкоємцю потрібно насамперед визначити кінцеву дату для прийняття спадщини та з’ясувати, чи необхідно подавати заяву. За загальним правилом строк становить шість місяців. Його пропуск може перенести оформлення до суду, тому першу консультацію з нотаріусом варто провести якомога раніше.

Уся процедура складається з п’яти послідовних кроків: визначити строк, підтвердити спосіб прийняття спадщини, відкрити спадкову справу, зібрати відомості про майно й борги, а після завершення строку отримати свідоцтво та зареєструвати права.

Крок 1. Визначте початок і кінець шестимісячного строку

Цивільний кодекс України відводить на прийняття спадщини шість місяців із часу її відкриття. У звичайній ситуації відлік пов’язаний із днем смерті, зазначеним у свідоцтві про смерть.

Під час воєнного стану загального автоматичного продовження цього строку немає. Водночас діє спеціальне правило для випадків, коли смерть зареєстрована пізніше ніж через місяць після дня смерті або дня, з якого особу оголошено померлою. Тоді строки, перелічені в пункті 20 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, обчислюються від дня державної реєстрації смерті. Це правило діє під час воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування.

Точну кінцеву дату слід рахувати за свідоцтвом про смерть і даними актового запису. Особливо важливо показати нотаріусу обидві дати, якщо смерть зареєстрували із запізненням.

Крок 2. З’ясуйте, чи потрібно подавати заяву

Спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом установленого строку не заявив про відмову. Факт спільного проживання потрібно підтвердити документами. Реєстрація місця проживання є важливим доказом, а остаточний перелік підтверджень залежить від обставин.

Якщо постійного спільного проживання не було, спадкоємець подає особисту заяву про прийняття спадщини. Представник за довіреністю не може підписати її замість спадкоємця. Для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб і осіб з обмеженою цивільною дієздатністю закон встановлює окремі правила.

Заява про відмову від спадщини також подається протягом шестимісячного строку. Перед таким рішенням варто перевірити склад майна, можливі борги та коло інших спадкоємців.

Якщо ви перебуваєте за кордоном або не можете приїхати особисто, погодьте спосіб подання заяви з нотаріусом завчасно. Для заяв, надісланих поштою з-за кордону, мають значення посвідчення підпису, легалізація чи апостиль і переклад; вимоги залежать від країни оформлення та міжнародного договору.

Крок 3. Відкрийте спадкову справу та отримайте свій перелік документів

Спадкову справу заводять після першої заяви, що стосується спадкового майна. Відомості про неї вносять до Спадкового реєстру, тому паралельних справ щодо одного спадкодавця бути не повинно. Перед поданням заяви корисно перевірити з обраним нотаріусом спосіб її оформлення і домовитися, як інші спадкоємці приєднаються до вже відкритої справи.

Для першого звернення зазвичай готують:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та податковий номер спадкоємця;
• свідоцтво про смерть;
• документи про спорідненість або відомості про заповіт;
• відомості про місце проживання спадкодавця та осіб, які жили разом із ним;
• наявні документи на квартиру, будинок, землю, автомобіль, рахунки та інше майно.

Єдиного переліку для всіх спадкових справ не існує. Після відкриття справи нотаріус перевіряє заповіт, коло спадкоємців, склад майна й реєстрові записи та надає письмову довідку з документами, необхідними саме для цієї справи.

Втрата старого договору або відсутність відомостей про нерухомість у сучасному реєстрі не завжди означає втрату права. Можуть знадобитися архівні довідки, матеріали БТІ, дублікати документів або судове рішення. Пошук краще почати одразу, оскільки відповіді з архівів потребують часу.

Крок 4. Перевірте майно, борги та податкові наслідки

До складу спадщини входять права й обов’язки, які належали спадкодавцеві та не припинилися внаслідок смерті. Це можуть бути нерухомість, транспорт, кошти на рахунках, корпоративні права, а також кредити й інші підтверджені борги.

Прийняти лише окрему частину спадщини не можна. Спадкоємець, який прийняв частину майна, вважається таким, що прийняв усю належну йому спадщину. Вимоги кредиторів задовольняються в межах вартості майна, отриманого у спадщину; кожен спадкоємець відповідає відповідно до своєї частки.

Податки залежать від ступеня споріднення та податкового резидентства сторін. Члени сім’ї спадкодавця першого й другого ступенів споріднення за передбачених законом умов застосовують нульову ставку податку на доходи фізичних осіб. Для інших спадкоємців-резидентів спадщина від резидента зазвичай оподатковується ПДФО за ставкою 5% і військовим збором 5%. Якщо спадкоємець або спадкодавець є нерезидентом, застосовуються інші правила, зокрема ставка ПДФО 18%. Актуальні ставки й порядок декларування пояснює Державна податкова служба.

Податковий розрахунок варто зробити до видачі свідоцтва, особливо коли хтось із учасників постійно живе за кордоном або склад спадщини включає кілька видів майна.

Крок 5. Після завершення строку отримайте свідоцтво

Свідоцтво про право на спадщину видають спадкоємцям, які прийняли спадщину, після завершення шестимісячного строку або спеціального строку, передбаченого законом. Саме сплив шести місяців не створює готового документа: спадкоємець подає заяву про видачу свідоцтва, а нотаріус завершує перевірку документів і прав.

Для спадкоємця, який належно прийняв спадщину, звернення за свідоцтвом окремим кінцевим строком не обмежене. Відкладати його надовго незручно: без оформленого права нерухомість неможливо повноцінно продати, подарувати або передати в іпотеку.

Під час видачі свідоцтва на нерухоме майно нотаріус проводить державну реєстрацію права власності. Якщо у справі бракує документа, є спір між спадкоємцями або потрібне судове рішення, оформлення триватиме довше.

Якщо строк уже пропущено

Спадкоємець, який мав подати заяву і не зробив цього вчасно, за загальним правилом вважається таким, що не прийняв спадщину. Порядок вчинення нотаріальних дій передбачає два можливі шляхи:

1. усі спадкоємці, які прийняли спадщину, письмово погоджуються на подання заяви після строку;
2. суд визначає додатковий строк, якщо причина пропуску була поважною.

Для суду потрібні докази конкретних істотних перешкод. Верховний Суд звертає увагу на об’єктивні обставини, які реально ускладнили або унеможливили подання заяви протягом установленого строку. Саме проживання за кордоном такою причиною автоматично не вважається.

Якщо у вашій родині відкрилася спадщина, візьміть на першу консультацію свідоцтво про смерть, свій паспорт, податковий номер і наявні документи про спорідненість та майно. Нотаріус визначить строк, спосіб прийняття спадщини й перелік наступних дій за документами вашої справи.