Все про заповіт: як скласти, змінити та захистити свою волю

Заповіт дозволяє вам визначити, кому дістанеться майно після вашої смерті. Але навіть фраза «залишаю все одній людині» не завжди означає, що ця людина отримає все. Частина майна може належати іншому з подружжя, хтось із близьких матиме право на обов’язкову частку, а пізніший заповіт може змінити зміст попереднього.

Щоб ваше рішення було виконане, потрібно узгодити спадкоємців і склад майна, дотриматися порядку посвідчення та перевіряти весь зміст розпоряджень після кожної зміни. Спадкоємцям, своєю чергою, потрібно належно прийняти спадщину. Я поясню, що варто вирішити на кожному з цих етапів.

Оберіть спадкоємців і врахуйте права найближчих

Ви можете заповісти майно одній людині або кільком, родичу, другу чи людині, яка доглядала вас. Згода дітей або інших родичів на ваш вибір не потрібна. Сам факт, що майно залишили сторонній людині за наявності рідної дитини, не робить заповіт недійсним.

Водночас є близькі, яких не можна позбавити обов’язкової частки у спадщині. Право на неї мають:

• малолітні та неповнолітні діти;
• повнолітні непрацездатні діти;
• непрацездатна дружина або чоловік, які пережили спадкодавця;
• непрацездатні батьки.

Це право визначають на день відкриття спадщини. Тому важливий не лише склад вашої сім’ї сьогодні: до цього часу може змінитися вік або статус близьких. Повнолітня працездатна дитина не набуває обов’язкової частки лише тому, що вона ваша дитина.

Обов’язкова частка становить половину того, що відповідна людина отримала б при спадкуванні за законом. Наприклад, якщо її законна частка дорівнювала б третині спадщини, обов’язкова за загальним правилом становитиме одну шосту. У розрахунку враховують також майно, яке вже переходить цій людині у спадщину. Суд може зменшити обов’язкову частку з огляду на відносини зі спадкодавцем та інші істотні обставини.

Під час підготовки заповіту я поясню, як ці правила впливають на ваш задум. Замовчування про такого спадкоємця в тексті не усуває його права.

Варто також передбачити, хто успадкує майно, якщо обрана вами людина помре раніше за вас, не прийме спадщину або відмовиться від неї. Для цього можна підпризначити іншого спадкоємця — прямо назвати його в заповіті на відповідний випадок.

Визначте долю всього майна та своєї частки у спільному

Ви можете скласти заповіт на все майно або лише на окремі об’єкти: квартиру, землю, автомобіль, кошти. Можна охопити й майно, яке ви набудете в майбутньому. Вирішальним буде те, які права належатимуть вам на день смерті.

Якщо заповіт охоплює лише квартиру, а щодо решти майна немає іншого чинного заповідального розпорядження, решту спадкуватимуть за законом. Тому перед підписанням варто визначити і долю конкретних об’єктів, і долю всього, що залишилося поза їх переліком.

Складення індивідуального заповіту саме по собі не позбавляє вас власності. Ви можете продовжувати користуватися майном і розпоряджатися ним. Якщо квартиру, зазначену в заповіті, ви згодом продасте, вона вже не входитиме до вашої спадщини.

З майном подружжя потрібна окрема увага. Квартира, придбана у шлюбі, може бути спільною, навіть якщо документи оформлені лише на вас. У власному заповіті ви розпоряджаєтеся своєю часткою; частка іншого з подружжя до вашої спадщини не входить. Заповісти свою частку можна й до її визначення та виділу. Натомість подарована або успадкована особисто вами квартира за загальним правилом є вашою особистою власністю.

Спільний заповіт подружжя має інші наслідки, ніж два окремі заповіти. Він стосується майна у спільній сумісній власності. Після смерті одного з подружжя його частка переходить до другого, а визначені в заповіті спадкоємці отримують право на спадкування після смерті обох.

При цьому після смерті одного з подружжя на охоплене заповітом майно накладається заборона відчуження. Відмовитися від спільного заповіту кожен із подружжя може за життя обох, із нотаріальним посвідченням відмови. Якщо для вас важлива можливість надалі продати житло чи переглянути розпорядження, обговоріть ці обмеження до підписання.

Включення особистого майна чоловіка або дружини до спільного заповіту не робить його спільним. Розпорядження щодо такого майна у спільному заповіті втрачає чинність; за відсутності іншого чинного заповіту воно спадкуватиметься за законом.

Якщо ви хочете передати квартиру одній людині, але забезпечити іншій право проживання, це також варто оформити точно. У заповіті можна покласти на спадкоємця обов’язок надати іншій особі право користування житлом — це називається заповідальним відказом. Його виконання має законні межі, зокрема вартість отриманого майна після врахування відповідних боргів і права на обов’язкову частку. Побутову обіцянку «не виганяти» краще замінити конкретним розпорядженням.

Якщо щодо майна вже укладено спадковий договір, покажіть його нотаріусу: заповіт на майно, зазначене в такому договорі, є нікчемним.

Оформіть заповіт особисто й повідомте про труднощі з читанням або підписом

Заповіт складає особисто людина з повною цивільною дієздатністю. Оформити його через представника за довіреністю не можна. Якщо ви допомагаєте батькам із підготовкою, організуйте звернення до нотаріуса, але рішення має висловити сама людина.

Для заповіту потрібні письмова форма, зазначення місця й часу складення, підпис і належне посвідчення. Звичайна домашня записка про розподіл майна сама по собі цього порядку не замінює. Крім нотаріуса, у визначених законом обставинах заповіт можуть посвідчувати інші уповноважені посадові особи; їхні повноваження та процедуру потрібно перевірити для конкретної ситуації.

Я можу записати заповіт із ваших слів. У такому разі ви читаєте його вголос і підписуєте. Перед підписанням перевірте, чи правильно названі люди, майно та частки і чи кожне речення відповідає тому, чого ви хочете.

Про фізичні обмеження або мовні труднощі повідомте завчасно. Вони потребують різного оформлення:

• Якщо через хворобу або фізичну ваду ви не можете підписатися, за вашим дорученням і у вашій присутності це може зробити інша особа. Нотаріус засвідчує її підпис і фіксує причину. Спадкоємець, на користь якого складено заповіт, не може підписати його замість вас.
• Якщо через фізичні вади ви не можете самостійно прочитати заповіт, потрібні щонайменше два свідки.
• Якщо ви не розумієте мови документа, потрібно забезпечити переклад нотаріусом або перекладачем і належно зафіксувати це.

Свідків узгодьте з нотаріусом заздалегідь. Вони мають бути повністю дієздатними, уміти прочитати та підписати заповіт. Спадкоємці за цим заповітом, їхні члени сім’ї та близькі родичі свідками бути не можуть. Тітка чи дядько спадкоємця не виключаються лише через цей родинний зв’язок, але можуть підпадати під заборону як члени його сім’ї. Тому повідомте і про споріднення, і про спільне проживання та побут.

Якщо стан здоров’я не дозволяє прийти до контори, можна узгодити виїзд нотаріуса додому або до лікарні в межах його округу. Порядок перевірки волі, читання та підписання при цьому зберігається.

Для посвідчення заповіту не потрібно обов’язково подавати докази права власності на кожний об’єкт. Проте наявні документи корисно взяти на консультацію: вони допоможуть точно описати майно та з’ясувати, що належить особисто вам.

Відомості про звичайний заповіт уже захищені таємницею: нотаріус та інші визначені законом учасники не мають права розголошувати їх до відкриття спадщини. Існує також секретний заповіт, який передають нотаріусу в заклеєному конверті без ознайомлення зі змістом. Обираючи його, врахуйте: перевірити формулювання всередині конверта нотаріус не зможе.

Змінюючи заповіт, перевірте долю решти майна

Свій індивідуальний заповіт ви можете змінити або скасувати в будь-який час, особисто звернувшись для належного оформлення. Згода призначеного спадкоємця не потрібна. Порвати власний примірник або усно сказати родичам, що ви передумали, недостатньо: зміна чи скасування мають бути оформлені в установленому порядку, а відомості — внесені до Спадкового реєстру.

Пізніший заповіт скасовує попередній повністю або в тій частині, у якій вони суперечать один одному. Тому новий документ на одну земельну ділянку не слід сприймати як безпечне «доповнення» до попереднього заповіту на все майно.

Приклад за матеріалами судової практики, деталі змінено. Людина спочатку заповіла спадкоємцю все майно, а згодом склала новий заповіт на користь тієї самої людини, зазначивши лише земельний пай. Після смерті з’ясувалося, що новим розпорядженням обсяг заповіданого майна звужено: пай переходить за заповітом, а решта — за законом. Незмінне ім’я спадкоємця не зберегло за ним усе майно.

Цей наслідок залежить від змісту конкретних документів. Якщо ви хочете змінити лише одне розпорядження, прямо скажіть нотаріусу, що має залишитися без змін, і покажіть попередні заповіти. Перед підписанням нового тексту перевірте, кому після цієї зміни дістанеться кожна частина майна.

Не варто розраховувати й на те, що усунення останнього заповіту завжди поверне попередній. Нікчемний заповіт, недійсність якого встановлена законом, не скасовує попереднього. А коли новий заповіт визнають недійсним у суді, попередній загалом не відновлюється. Винятки стосуються встановленої нездатності усвідомлювати значення своїх дій чи керувати ними в момент складення заповіту або його вчинення під впливом насильства. Для спадкоємця це означає: ще до суду потрібно з’ясувати, хто отримає майно, якщо вимоги задовольнять.

Спадкоємцям потрібно прийняти спадщину й перевірити підстави спору

Якщо ви зазначені в заповіті, після смерті заповідача зверніться до нотаріуса, щоб визначити спосіб і строк прийняття спадщини. Сам документ не замінює її прийняття. Постійне спільне проживання зі спадкодавцем та спеціальні правила для дітей і людей із відповідним статусом дієздатності можуть змінювати потребу в заяві — це перевіряють за вашими обставинами.

Загальний строк становить шість місяців. Якщо смерть зареєстровано із запізненням, відлік потребує окремої перевірки: у період воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування, коли запізнення перевищує один місяць, застосовується спеціальний відлік від державної реєстрації смерті. Покажіть нотаріусу обидві дати.

Якщо інший спадкоємець заперечує заповіт або ви самі сумніваєтесь у його дійсності, потрібно перевірити конкретну підставу. Тяжка хвороба, похилий вік чи приймання сильних знеболювальних самі по собі не доводять недійсності. Для оспорювання за цією підставою потрібно довести повну неспроможність людини усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними саме в момент складення заповіту. Значення мають медичні документи за відповідний період та експертна оцінка.

Так само технічна описка, запізніле внесення відомостей до Спадкового реєстру або посвідчення поза нотаріальним округом самі по собі не означають, що заповіт автоматично недійсний. Потрібно встановити характер порушення та його правові наслідки. Водночас відсутність належного підпису або недотримання обов’язкової процедури не можна вважати звичайною опискою.

До подання позову варто разом з адвокатом визначити:

• яке саме ваше спадкове право порушено;
• чи належно ви прийняли спадщину;
• які докази підтверджують порушення;
• хто спадкуватиме після усунення спірного заповіту;
• яка вимога реально відновить ваше право.

Самого родинного зв’язку для успішного оспорювання недостатньо. Якщо заповіт нікчемний, окрема вимога лише «визнати його недійсним» може бути неналежним способом захисту: потрібно визначити необхідні наслідки для ваших прав. Вибір вимог залежить і від того, чи вже видано свідоцтво та оформлено або передано майно.

Окремо перевірте документи, на підставі яких майно належало померлому. Заповіт і свідоцтво про право на спадщину не виправляють незаконного набуття квартири: якщо правову підставу скасовано, можливий спір про повернення майна законному власнику.

Разом із майном можуть перейти й борги спадкодавця; відповідальність перед його кредиторами обмежена вартістю отриманої спадщини та відповідною часткою спадкоємця. Витрати на поховання — окреме питання. Особа, яка їх оплатила, може вимагати від спадкоємців, які прийняли спадщину, відшкодування розумних і підтверджених витрат. Зберігайте договори, чеки та докази оплати.

Якщо ви хочете скласти або переглянути заповіт, прийдіть на очну консультацію з паспортом, податковим номером, наявними попередніми заповітами та відомостями про майно й майбутніх спадкоємців. Якщо йдеться про спадщину після смерті близької людини, візьміть також свідоцтво про смерть, відомості про заповіт і документи про спорідненість. Я допоможу визначити порядок дій за вашими документами та обставинами.