Усі статті

Податки під час нотаріальної дії: що перевіряє нотаріус і за що відповідає клієнт

Дмитрієва Валентина Володимирівна

Приватний нотаріус

Опубліковано
Оновлено
Контакти та реквізити

Продаж квартири, дарування будинку або оформлення спадщини можуть спричинити обов’язок сплатити податки та збори. Однак нотаріус не проводить повну податкову перевірку клієнта і не відповідає за всі його податкові зобов’язання.

Головне правило таке: платник податків відповідає за правильність визначення і сплати податків, а нотаріус перевіряє документи, необхідні для вчинення конкретної нотаріальної дії, та повідомляє про неї податкову службу.

Нотаріус не сплачує податки замість сторін

Під час продажу, дарування між фізичними особами або оформлення спадщини нотаріус зазвичай не утримує ПДФО та військовий збір із доходу продавця, спадкоємця чи обдарованого. Особа повинна самостійно визначити свої податкові зобов’язання і сплатити їх у встановлений строк.

Водночас називати нотаріуса особою, яка взагалі не виконує функцій податкового агента, також не зовсім правильно. Під час операцій між фізичними особами нотаріус виконує такі функції лише в частині подання інформації до ДПС. Він не нараховує, не утримує і не перераховує податок замість платника.

Якщо ж майно у фізичної особи придбаває юридична особа або підприємець, правила можуть бути іншими: покупець у передбачених законом випадках стає повноцінним податковим агентом.

Які податки при продажу квартири: від чого залежить сума

Для правильного оподаткування нотаріальної операції мають значення:

  • обставини операції — вид правочину і майна та кількість продажів протягом календарного року;
  • історія майна — строк перебування у власності та спосіб набуття, зокрема успадкування;
  • статус учасників — ступінь споріднення та податкове резидентство;
  • вартість майна — договірна та оціночна.

Наприклад, продаж нерухомості може бути звільнений від ПДФО або оподатковуватися за ставкою 5% чи 18%, установленою статтею 167 ПКУ. Для оподатковуваного доходу від такого продажу додатково сплачується військовий збір за ставкою 5%.

Перший протягом року продаж квартири, житлового будинку або іншого об’єкта з переліку пункту 172.1 ПКУ може не оподатковуватися, якщо майно перебувало у власності понад три роки. Для успадкованого майна вимога щодо трирічного строку не застосовується.

Для резидента другий продаж об’єкта з цього переліку або перший продаж такого об’єкта без необхідного строку володіння зазвичай означає 5% ПДФО. Третій і наступні продажі об’єктів із переліку — 18%, але для успадкованого майна є виняток. Для нерухомості поза цим переліком, наприклад комерційного приміщення, ставка 18% може застосовуватися вже до другого продажу за рік. Тому черговість продажів потрібно перевіряти разом із видом майна; для оподатковуваних продажів нерезидента діє окреме правило — 18% ПДФО.

Податок на дарування і спадщину: коли 0 %, 5 % і 18 %

За статтею 174 ПКУ, якщо спадщину або подарунок від фізичної особи отримує член її сім’ї першого чи другого ступеня споріднення й обидві особи є резидентами України, ставка ПДФО становить 0%. До таких родичів належать чоловік або дружина, батьки, діти, зокрема усиновлені, рідні брати й сестри, баба, дід та онуки. Військовий збір із такого доходу також не сплачується.

Якщо дарувальник і обдарований або спадкодавець і спадкоємець є резидентами України, але не належать до першого чи другого ступеня споріднення, за загальним правилом застосовуються:

  • 5% ПДФО;
  • 5% військового збору.

Для окремих одержувачів-резидентів і видів майна передбачені додаткові пільги. Якщо ж дарувальник, спадкодавець або одержувач має статус нерезидента, застосовуються 18% ПДФО та 5% військового збору: сама близька спорідненість не дає нульової ставки.

Податки — лише частина оформлення. Строки прийняття спадщини й основні кроки я пояснила у статті «Спадщина: алгоритм дій».

Як переоформити квартиру на родича та які витрати, крім податків, врахувати, пояснюю у статті про дарування.

Чи треба сплатити податок до візиту до нотаріуса

Під час продажу нерухомості між фізичними особами продавець самостійно сплачує ПДФО та військовий збір до нотаріального посвідчення договору, якщо операція підлягає оподаткуванню. Нотаріусу подають документ, який підтверджує сплату.

Зі спадщиною ситуація відрізняється. Спадкоємець-нерезидент повинен сплатити податки до отримання свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємець-резидент у передбачених законом випадках може:

  • сплатити податки до нотаріального оформлення; або
  • задекларувати отриманий дохід і сплатити зобов’язання за результатами річного декларування.

Тому твердження «без квитанції нотаріус ніколи не оформить спадщину» є надто широким. Порядок залежить від резидентського статусу, ставки податку і способу виконання податкового обов’язку. Відмінності для резидентів та нерезидентів пояснює відповідь у базі знань ДПС. За нульової ставки платіж не виникає.

Пенсійний збір 1 % при купівлі нерухомості: хто платить

Крім податків продавця, під час купівлі нерухомості покупець зазвичай сплачує 1% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування від вартості, зазначеної в договорі. Платника, базу і ставку визначають пункт 9 статті 1, пункт 8 статті 2 та пункт 10 статті 4 Закону № 400/97-ВР.

Від цього збору звільняються, зокрема, громадяни, які придбавають житло вперше або придбавають житло й перебувають на квартирному обліку. Право на звільнення необхідно підтвердити встановленими документами. Їх передбачають пункти 15-2 і 15-3 Порядку сплати збору.

Плата за послуги приватного нотаріуса, державне мито, адміністративний збір за реєстрацію та оплата витягів — це окремі платежі. Їх не слід автоматично ототожнювати з ПДФО або військовим збором.

Нотаріус перевіряє документи, але не проводить податковий аудит

У межах конкретної дії нотаріус перевіряє:

  • особу, дієздатність і повноваження учасників;
  • РНОКПП, який у побуті називають ІПН, або підтвердження законної відмови від нього;
  • право власності, зареєстровані обтяження та відсутність податкової застави щодо майна;
  • оціночну вартість, а також документи про сплату податків і зборів або про право на звільнення — коли цього вимагає закон.

Водночас нотаріус не перевіряє всю історію податкових боргів людини і не проводить загальний аудит її декларацій. Перевірка податкової застави стосується саме можливості розпорядитися відповідним майном. Її передбачає глава 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій. Для підготовки до візиту скористайтеся статтею «Перелік документів для угоди».

Резидент чи нерезидент: як визначається статус для податку

Іноземне громадянство саме по собі не означає, що особа автоматично є податковим нерезидентом України. Так само громадянин України за певних обставин може мати статус нерезидента.

За підпунктом 14.1.213 ПКУ, критерії застосовують послідовно: місце проживання, постійне місце проживання, центр життєвих інтересів. Якщо центр інтересів визначити неможливо або немає постійного проживання в жодній державі, враховують перебування в Україні не менше 183 днів за податковий рік. Це не універсальне правило «менше 183 днів — нерезидент». У складній транскордонній ситуації не варто визначати ставку лише за паспортом.

Іноземцеві для оформлення більшості майнових операцій в Україні також необхідно заздалегідь отримати РНОКПП. Якщо резидентський статус неоднозначний, доцільно отримати підтвердні документи та, за потреби, індивідуальну податкову консультацію ДПС.

Інформація про правочин надходить до податкової

Нотаріуси передають ДПС відомості про договори продажу та міни рухомого і нерухомого майна, договори дарування і видані свідоцтва про право на спадщину.

Із 1 січня 2026 року державні нотаріальні контори подають такі відомості щомісяця, а приватні нотаріуси — щокварталу з розбивкою за місяцями. Цю періодичність пояснює повідомлення ДПС від 5 січня 2026 року.

Водночас форму звітності вже оновлено: за чинним Порядком заповнення розрахунку для приватних нотаріусів передбачено додаток ФІЗ-4ДФ, а для державних нотаріальних контор — 4ДФ. Тому попереднє повідомлення про періодичність не замінює перевірки чинної форми.

Отже, нотаріальне посвідчення не робить операцію «невидимою» для податкової. Перед підписанням договору варто заздалегідь з’ясувати ставку, отримати правильні реквізити, підготувати оцінку та підтвердити пільги. Це допоможе уникнути відкладення нотаріальної дії, переплати або необхідності виправляти податкові помилки вже після оформлення майна.

Матеріал перевірено станом на 24 вересня 2026 року та має інформаційний характер. Остаточний розрахунок залежить від документів і обставин конкретної операції.